Вперше термін «екологія» (від греч. oicos — дім і logos — наука) запропонував німецький біолог Геккель в 1866 р., пояснивши його як суму знань, що належать економіці природи. «Одним словом, екологія — наука, що вивчає всі складні взаємозв'язки і взаємовідносини в природі, що розглядаються Дарвіном як умови боротьби за існування». Таким чином, це наука про взаємини організмів між собою і довкіллям. Лише на початку XX ст. екологія стала загальновизнаною і самостійною галуззю знань.
Професія «еколог» з'явилася не так давно і у зв'язку з погіршенням екологічної ситуації відразу стала престижною і затребуваною. У всьому світі йде активна боротьба за охорону довкілля. Вводяться нові закони про захист природи, затверджуються жорсткі екологічні стандарти, будуються очисні споруди на підприємствах.
Екологи - це ті спеціалісти, які намагаються пояснити, чому висихають річки, гине риба або влітку випадає сніг. Вони вивчають стан води, землі, повітря, вплив промислових відходів на рослини, тварин і людину. Якщо вміст шкідливих речовин вище критичного рівня, виявляють причини, складають прогноз розвитку ситуації. Спеціалісти вивчають наслідки запуску космічних ракет, контролюють діяльність шкідливих виробництв, стежать за утилізацією радіоактивних відходів. Вони з'ясовують причини природних катаклізмів і розробляють шляхи найменшого впливу людей на природу.

Плюси професії:

    + Якщо повезе - часті відрядження по країні;
    + Моральне задоволення від усвідомлення того, що в черговий раз вдалося запобігти забрудненню довкілля;
    + Цю працю не можна назвати виснажливою.

Мінуси професії:

    - Природоохоронні організації дуже сильно залежать від фінансування, а це позначається на рівні зарплат і наявності роботи;
    - Нерідко доводиться працювати в екстремальних умовах;
    - Може бути небезпечна для здоров'я, бо інколи доводиться мати справу з отруйними речовинами.

Професійно важливі якості:

    • аналітичне мислення;
    • спостережливість;
    • організованість і внутрішня дисципліна;
    • цивільна сміливість;
    • довготривала структурована пам'ять.

Кар’єра і заробітна плата:

Заробітна плата еколога на державних підприємствах, як правило, невисока, зате присутні перспективи кар'єрного зростання до керівних посад. Багато екологів вибирають можливість роботи в іноземних фірмах, за кордоном, де рівень заробітної плати і перспективи професійного розвитку набагато вищі.
До середини XX століття людство виявило, що у зв'язку з бурхливим розвитком промисловості, автотранспорту, будівництва природне довкілля помітно змінилося: у містах стало неможливо дихати, їх обступили звалища, а невичерпні природні ресурси виявилися обмеженими. Тому недивно, що професії, що займаються вивченням взаємодії суспільства з природою, міцно і назавжди увійшли до сучасного життя. Останніми роками екологічні спеціальності з деяким запізненням стали набувати популярності і в нашій країні.
Сфера інтересів екологів може бути обмежена хіба що вашою фантазією: в багатьох вузах зараз готують фахівців екологічного профілю. Вам залишається лише вибрати відповідну власним інтересам базову дисципліну, наприклад, біологію, ґрунтознавство, фізику, хімію, географію або геологію. Пов'язану з екологією гуманітарну освіту можна здобути у сфері менеджменту, економіки, юриспруденції. У деяких професіях: геоеколог, еколог-архітектор, еколог-педагог, еколог-юрист, екологія вдало доповнює базову спеціалізацію. За статистикою, більшість екологів має природничо-наукову або технічну освіту.
Вибираючи для себе професію «інженер-еколог із захисту довкілля», варто підготуватися до поглибленого вивчення таких наук, як хімія, фізика, біологія, а надалі займатися математичними вимірами і розрахунками потоків стічних вод і газу, що відходять, за замовленням промислових підприємств.
Спеціаліста-еколога на пристойну зарплату візьмуть сьогодні скрізь: особливо в нафтохімії, геології, будівництві, енергетиці.
Втім, спеціальність «еколог» включає і інші види професійної діяльності. Наприклад, організаційно-управлінська. Ви, наприклад, можете почати працювати в міському комітеті з екології, здійснюючи нагляд за екологічною діяльністю підприємств. Незапорошеною таку роботу не назвеш: з причини відсутності в країні чіткого механізму реалізації Закону про охорону довкілля чиновнику-екологу часто доводиться спиратися виключно на свій бійцівський характер. Зате через рік-два ви зможете вирости, з'являться впевненість, корисні зв'язки і контакти, уміння вирішувати найнесподіваніші завдання. Керівні чиновники від екології отримують високу зарплату, премії, стаж державної служби та інші привілеї. Крім того, з часом саме державний підхід і непідкупність «зеленого» професіонала можуть привести вас у велику політику: багато серйозних партій вважають за краще мати в своїх лавах досвідчених екологів.
Як ніяк, але самою прибутковою і перспективною в цій сфері є експертна діяльність в приватних, у тому числі іноземних компаніях. Спектр занять спеціалістів-екологів дуже широкий і визначається ринковим попитом: поводження з відходами, проектування, екологічний аудит і консалтинг, лабораторні і польові дослідження, контроль і моніторинг екологічного стану середовища, розробка прикладних екологічних програм, створення програмного забезпечення, виробництво екологічного обладнання. На цьому поприщі вам, як фахівцю, можуть доручити провести екологічну експертизу діючих підприємств, мінімізувати штрафи за шкоду, що наноситься ними природі, зробити грамотні еколого-економічні розрахунки, підвищити ефективність використання очисних споруд, погоджувати документи, що обґрунтовують той або інший проект і отримати екологічний сертифікат на продукцію. При цьому екологів-експертів можна сміливо віднести до людей з нормальним достатком.
Свою кар'єру можна почати в проектному інституті, заповіднику – і тоді є шанс, що років через 10 вас запросять як консультанта в серйозні державні або приватні організації. Щоправда, наукова сфера поки не дає твердих гарантій матеріального благополуччя, зате у вас з'являється можливість займатися улюбленою справою. Крім того, в цій науці в очікуванні слави цілком можливо заробляти читанням лекцій, публікацією робіт в наукових або популярних виданнях, участю в експертизах і міжнародних екологічних проектах, і, нарешті, отримувати гранти під розвиток якої-небудь актуальної теми з екології. Якщо ви раптом виявили в собі літературний талант одночасно з бажанням популярно і компетентно розповідати людям про взаємодію людини і природи, то хороша природничо-наукова освіта вам, як майбутньому журналістові-екологові, не зашкодить. Після закінчення вузу ви зможете сміливо штурмувати засоби масової інформації, ну, наприклад, ставши журналістом або редактором в популярному журналі.
Судячи з досвіду розвинених країн, професія еколога має блискучі перспективи. Саме їм доведеться захищати і розвивати цивілізацію, засновану на розумному і пощадливому відношенні до флори і фауни на нашій маленькій планеті. Заманливо? Без сумніву!