Друк |  Закрити вікно

ВІТРАЖИСТ

ВІТРАЖИСТ
Що таке вітраж?
Якщо коротко, то це набір різнобарвних шматочків, скріплених металевим оправленням. Вітражі прикрашали ще в середньовічній Європі різні готичні собори. На початку 20 століття вони з'явилися й у нас. Їх використовували як декорації в маєтках. Сьогодні вітражі замовляють у приватні будинки, щоб внести розмаїтість в інтер'єр. Вітражі виготовляють спеціалізовані фірми, а також приватні художники, так що вітражі у якомусь сенсі досить унікальне явище.
Створення вітражів - справа творча, так би мовити, воля дій, спрямована на створення краси. Але є і недоліки, пов'язані з нестабільним заробітком, поки є замовлення - є робота.
Роль маркетологів і менеджерів виконують самі художники. Свої послуги вони рекламують як на Інтернет-сайтах, так і на всіляких виставках: дизайнерських, архітектурних та інших. Такі люди завжди при ділі. В Інтернеті завжди є для них вакансії на сайтах спеціалізованих фірм. Поки великих замовлень немає (замовлення великих вітражів вартістю близько 1000$ за кв. м), вітражисти займаються дрібною роботою, створюють різні рамки для світлин, світильники. Ця продукція по кишені і звичайній людині зі скромним статком.
Над вітражем трудяться двоє – художник і складальник. Перший спілкується із замовником, оглядає об'єкт, для якого виконується вітраж, придивляється до замовника. Об'єктом вітража може бути як стільниця або ширма, так і вікно, стеля (великий вітраж). В останньому випадку, огляд об'єкта просто необхідний, тому, що якщо на об'єкті є такі вади, як нерівні кути, ухили - це становить деяку проблему при наступному монтажі вітража. Важлива також і особистість замовника, щоб зрозуміти, який предмет зі скла підійде до того чи іншого інтер'єру.
Після огляду і попереднього проектування замовникові надається ескіз майбутнього твору мистецтва, зразки матеріалів і кошторис. При погодженні замовника за справу береться складальник. Вручну (склорізом) вирізують шматочки скла, які нумерують і скріплюють. Після складання вітраж монтують в інтер'єр замовника під пильним поглядом художника.
Майстерність
Кожен вітражист створює свої твори мистецтва по-різному. У класичному варіанті створення вітража виглядає таким чином: шматочки кольорового скла вставляють у свинцевий або латунний профіль, потім спаюються стики. Дрібні деталі малюють фарбою і випалюють у печі, щоб закріпити їх і щоб надалі вони не вигоряли на сонці і не змивалися.
Це загальноприйнятий надійний метод. Таким методом зроблена більшість вітражів у Європі. Такі вітражі добре підходять для створення вікон, стінних ніш, стель, міжкімнатних перегородок.
Є майстри, що працюють за іншими техніками, наприклад, "Тіффані". Цю методику розробив у 19 столітті Луїс-Комфорт Тіффані. Відмінність цього методу - можливість створювати опуклі, об'ємні вітражі, додаючи їм будь-якої форми за задумом творця. Суть полягає в тім, що торець вирізаного скла обточують й обклеюють мідною фольгою, після чого ці шматочки скла спаюють між собою олов'яним припоєм. За допомогою такого методу стало можливим виготовлення елементів інтер'єру невеликих розмірів, таких як: світильники, вази усіх форм і розмірів і, навіть, годинник.
Веселка кольору
На сьогодні, з розвитком технологій стало можливим виготовляти скло будь-яких кольорів, відтінків і фактур: перламутрове, що імітує опал, з пухирцями, смужками, напівпрозоре, плямисте, з гофрованою поверхнею тощо.
Використовуючи технологію ф’юзингу нині легко можна виготовити такі предмети, як годинник, вази, блюда, попільниці і навіть біжутерію, не кажучи вже про великі вітражі-вставки.
Нині виробляють ще й різні імітації вітражів, використовуючи лаки, фарби, плівки, які прикрашають і наносять на металевий контур. Таке виробництво дешевше і легше та може бути автоматизованим, але професіонали це мистецтвом не вважають.
Освіта
Отримати спеціальність вітражиста можна у ліцеях, коледжах чи інститутах декоративно-прикладного мистецтва. Але в цій справі головне - практика. Попрацювавши з досвідченим майстром, можна перейняти його навички і стати хорошим вітражистом і із середньою художньою освітою. Як за давніх часів – потрібно знайти майстра і напроситися до нього в учні, виявивши щире захоплення цим мистецтвом і велике бажання вчитися.
Друк |  Закрити вікно